Deaf.Avto - Ассоциация глухих водителей
Вторник, 22.08.2017, 01:28
Приветствую Вас Гость | RSSГлавная | Регистрация | Вход
Меню сайта
Категории раздела
Автоновости [2]
Законодательство [4]
Правила движения [0]
Автокаталог [0]
Консультация [0]
Страна глухих [0]
Администратор [3]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

free hit counter code
Главная » 2014 » Май » 2 » Закон України про автомобільний транспорт (2 частина)
17:47
Закон України про автомобільний транспорт (2 частина)

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про автомобільний транспорт

(2 частина)

Глава 4.  ПЕРСОНАЛ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Стаття 16. Статус персоналу автомобільного транспорту
До персоналу автомобільного транспорту  належать  працівники, які  безпосередньо  надають  послуги  з  перевезення  пасажирів чи вантажів,  виконують роботи з ремонту та технічного обслуговування транспортних  засобів,  надають  допоміжні  послуги,  пов'язані  з перевезеннями.
Трудові відносини  персоналу  автомобільного  транспорту регулюються  трудовим законодавством,  у тому числі положенням про дисципліну та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Стаття 17. Вимоги до персоналу автомобільного транспорту
Персонал автомобільного  транспорту  повинен  відповідати визначеним законодавством вимогам, зокрема:
-мати необхідний рівень професійної кваліфікації;
-забезпечувати якісне  та  безпечне  надання послуг автомобільного транспорту з перевезення пасажирів чи вантажів;
-ввічливо та уважно реагувати на звернення і скарги споживачів послуг автомобільного транспорту.
Підготовку, перепідготовку,  атестацію  та  підвищення кваліфікації водіїв транспортних  засобів  здійснюють  у  порядку, визначеному  Кабінетом  Міністрів України за поданням центрального органу  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування та реалізує державну  політику  у сфері транспорту, та Міністерства внутрішніх справ України.

Стаття 18. Особливості організації праці та контролю за роботою водіїв транспортних засобів
З метою організації безпечної праці та  ефективного  контролю за  роботою  водіїв  транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
-організовувати роботу водіїв транспортних засобів,  режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
-здійснювати  заходи,  спрямовані  на  забезпечення  безпеки дорожнього руху;
-забезпечувати виконання вимог законодавства з питань  охорони праці;
-здійснювати організацію  та  контроль  за  своєчасним проходженням   водіями  медичного   огляду,  забезпечувати   їх санітарно-побутовими  приміщеннями  й  обладнанням.
Контроль за  роботою   водіїв  транспортних   засобів   має забезпечувати  належне  виконання  покладених  на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці  та  відпочинку,  а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо  режимів  праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Глава 5. ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ

Стаття 19. Класифікація та реєстрація транспортних засобів
Транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:
-транспортні засоби загального призначення;
-транспортні засоби спеціалізованого призначення;
-транспортні засоби спеціального призначення.
При державній реєстрації автобусів у реєстраційних документах роблять  відмітку  щодо  їх  належності  до  транспортного  засобу загального призначення чи до транспортного засобу спеціалізованого призначення.
При державній  реєстрації  вантажних  автомобілів   у реєстраційних  документах  роблять  відмітку  щодо  їх призначення згідно з  документами  виробника  (вантажний  автомобіль,  причіп, напівпричіп  з  бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид,  цистерна,  сідельний  тягач,  фургон,  для аварійного ремонту,  автокран,   пожежний,  автомобіль-мішалка,    вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі,  для транспортування сміття та  інших  відходів, технічна  допомога,  автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня,  радіологічна  майстерня,   автомобіль   для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах  роблять  відмітку  щодо  їх призначення   згідно  з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль  екстреної  медичної  допомоги,  автомобіль  інкасації, броньований,   обладнаний   спеціальними  світловими  і  звуковими сигнальними пристроями тощо).
Зареєстровані легкові   автомобілі,  які  обладнуються устаткуванням для роботи  як  таксі  і  мають  ліцензійну  картку, державній перереєстрації не підлягають.
Порядок державної  реєстрації  транспортних  засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 20. Вимоги до транспортних засобів і частин до них
Конструкція та технічний стан транспортних засобів,  а  також їх  частини  мають  відповідати  вимогам,  порядок визначення яких установлює   Кабінет  Міністрів   України, та забезпечувати:
-безпеку людей,  які користуються  транспортними  засобами  чи беруть участь у дорожньому русі;
-відповідність нормам  стосовно  викидів забруднювальних речовин,  парникових газів,  електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля;
-запобігання пошкодженню  транспортними  засобами  доріг та їх облаштування;
-ефективне використання  енергетичних   ресурсів,   частин   і експлуатаційних матеріалів;
-захист від  незаконного  використання транспортних засобів та запобігання пошкодженню вантажів;
-збереження властивостей  безпеки  від  моменту  виготовлення транспортного засобу до його утилізації;
-відповідність іншим вимогам законодавства.
Транспортні засоби  та  частини  до  них  повинні відповідати вимогам  нормативної  і  конструкторської  документації  та   мати маркування для їх ідентифікації.
Технічні вимоги  до  обладнання,  що встановлюється на таксі, визначає   центральний   орган  виконавчої  влади,  що  забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
 До  перевезень  пасажирів автобусами у нічний час (з двадцять другої  до  шостої  години),  крім  тих,  що  використовуються  на маршрутах загального користування в режимі регулярних пасажирських перевезень,   допускаються   автобуси,  обладнані   контрольними приладами  (тахографами)  реєстрації  режимів  праці та відпочинку водіїв.
До  міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються транспортні  засоби,  на  які  є  документи,  що  підтверджують їх відповідність  вимогам  щодо  безпеки  руху та екологічної безпеки країн,  на  територію яких передбачено в'їзд, ліцензійна картка на транспортні  засоби для перевезення пасажирів і транспортні засоби для  перевезення  небезпечних  вантажів  (тільки  для транспортних засобів перевізників-резидентів), а також національні реєстраційні документи,    документи    стосовно    страхування,   номерні   та розпізнавальні знаки.
Причепи та напівпричепи, які використовуються для міжнародних перевезень вантажів,  можуть мати реєстраційні документи,  номерні та розпізнавальні знаки іншої держави, у якій вони зареєстровані.
Конструкція та  технічний  стан  транспортних  засобів,  які використовуються   при  виконанні  міжнародних  перевезень,  мають відповідати вимогам законодавства України  та  іноземної  держави, дозвіл  на  проїзд  територією  якої одержав власник транспортного засобу.
У транспортному   засобі,  призначеному   для  міжнародних перевезень небезпечних вантажів, крім документів, що підтверджують їх відповідність вимогам,  визначеним  цією  статтею,  мають  бути документи   про   допущення  до  перевезень  таких  вантажів,  які видаються в порядку, встановленому уповноваженим органом.
У транспортному   засобі,  призначеному  для  міжнародних перевезень    швидкопсувних    вантажів,  крім  документів,  що підтверджують їх відповідність вимогам,  визначеним цією  статтею, мають  бути  документи про допущення до перевезень таких вантажів, які видаються в порядку, встановленому уповноваженим органом.
На території України повинні виконуватися вимоги встановлення та  використання  на  транспортних засобах,  які призначаються для міжнародних   перевезень,   контрольних   приладів    (тахографів) реєстрації   режимів   праці  та  відпочинку  водіїв,  передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.

Стаття 21. Зберігання транспортних засобів
Власники (користувачі)  автобусів,  що  використовуються  для перевезення пасажирів на комерційній основі, повинні забезпечувати їх зберігання у спеціально пристосованих  для  цього  приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони.
Власникам (користувачам)  транспортних  засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах  поза  спеціально  відведеними  для цього майданчиками.
Органи  місцевого самоврядування в межах своїх повноважень за погодженням  з  відповідним  підрозділом  Міністерства  внутрішніх справ  України  приймають рішення про організацію місць зберігання транспортних   засобів  на  відповідній території  та  здійснюють контроль за їх діяльністю відповідно до законодавства.

Стаття 22. Вимоги до технічного обслуговування і ремонту  транспортних засобів
Технічне обслуговування  і  ремонт транспортних засобів та їх складових виконують з метою підтримання їх у  належному  стані  та забезпечення  встановлених  виробником технічних характеристик під час  використання,  зберігання  або  утримання  протягом   періоду експлуатації.
Виконавцями технічного  обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб'єкти господарювання, які відповідають таким вимогам:
-мають власні або орендовані засоби технічного  обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам;
-роботи з  технічного  обслуговування  і  ремонту  здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно  до видів цих робіт;
-мають виробничі  споруди,  засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам.
Вимоги до  виконавця  технічного  обслуговування  і   ремонту транспортних  засобів  та надаваних ним послуг (виконуваних робіт) встановлюються технічним   регламентом  з     підтвердження відповідності,   затвердженим  у  встановленому   законодавством порядку.
Технічне регулювання  у  сфері  технічного  обслуговування та ремонту транспортних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади,  що  забезпечує  формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Технологічні норми  проектування  виробничих   споруд  і підприємств автомобільного транспорту затверджує центральний орган виконавчої  влади,  що  забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Положення про  технічне  обслуговування і ремонт транспортних засобів та правила надання послуг з їх технічного обслуговування і ремонту   затверджує   центральний   орган  виконавчої  влади,  що забезпечує  формування  та  реалізує  державну  політику  у сфері транспорту.
Правила   експлуатації   колісних  транспортних  засобів,  їх складових  частин (пневматичних шин, акумуляторних батарей, систем живлення  двигунів газовим паливом, установлених під час технічної експлуатації, тощо) затверджує центральний орган виконавчої влади, що  забезпечує  формування  та  реалізує державну політику у сфері транспорту.

Стаття 23. Контроль технічного стану транспортних засобів
Контроль технічного стану транспортних засобів включає:
-обов'язковий технічний контроль транспортних засобів;
-перевірку технічного   стану  транспортних  засобів автомобільними перевізниками.
Перевірку  технічного  стану  транспортних  засобів  під  час обов'язкового технічного контролю транспортних засобів  здійснюють суб'єкти  господарювання,  визначені  відповідно до Закону України "Про дорожній рух" в порядку,  який встановлює Кабінет Міністрів України.
У  період   між  обов'язковими  технічними   контролями відповідність   технічного   стану  транспортних  засобів  вимогам законодавства забезпечує перевізник.  
Порядок  проведення   обов'язкового  технічного   контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Перевірка технічного   стану  транспортних  засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний  орган  виконавчої  влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Стаття 24. Вимоги до автомобільного палива, мастильних матеріалів та до їх реалізації
Автомобільне паливо та мастильні матеріали мають  відповідати встановленим   законодавством  вимогам  та  технічним  вимогам виробників транспортних засобів.  Реалізацію автомобільного палива та   мастильних   матеріалів  споживачу  здійснюють  за  умови  їх відповідності  на  місці  реалізації  встановленим   вимогам,  що підтверджує сертифікат відповідності. Реалізацію здійснюють лише у відведених для цього в установленому порядку місцях.
Відносини між продавцем і покупцем автомобільного  палива  та мастильних матеріалів визначає законодавство.

Стаття 25. Особливості договору про технічне обслуговування  і ремонт транспортного засобу
Договір про технічне обслуговування  і  ремонт  транспортного засобу  укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником  і  виконавцем  (договір,  наряд-замовлення,  накладна, квитанція тощо).
Істотними умовами  договору  про  технічне  обслуговування  і ремонт транспортного засобу є:
-найменування та місце розташування сторін за цим договором;
-перелік робіт  з  технічного  обслуговування  чи  ремонту  та термін їх виконання;
-вартість робіт та порядок розрахунків;
-перелік складових  частин  (матеріалів),  використаних виконавцем, а також наданих  замовником  виконавцю  для виконання робіт  із  технічного  обслуговування  або  ремонту  транспортного засобу;
-перелік документів,    який  надається  замовнику для підтвердження  виконання технічного обслуговування чи ремонту,  та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.
Виконавець за договором про технічне обслуговування і  ремонт транспортного  засобу  під час його укладання чи виконання не може нав'язувати  замовнику  за  цим  договором  додаткові   оплачувані послуги.

Стаття 26. Обов'язки та відповідальність виконавця за договором про технічне обслуговування і ремонт  транспортних засобів
Виконавець за  договором про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів зобов'язаний:
-надавати можливість  замовнику  (уповноваженій   ним  особі) особисто  візуально  контролювати  виконання робіт за договором за умов  додержання  вимог  безпеки  з  охорони  праці,  передбачених законодавством;
-безплатно усувати  недоліки,  виявлені  під  час  приймання виконаної згідно з договором роботи;
-безплатно виконувати  роботу  чи  відшкодовувати  замовнику витрати,  пов'язані з усуненням недоліків,  спричинених неналежним виконанням договору;
-гарантувати відповідність  технічного   стану  транспортного засобу  встановленим  вимогам  у  межах проведеного ним технічного обслуговування і ремонту цього транспортного засобу;
-підтверджувати документально види та обсяги  виконаних  робіт та  надавати  замовнику  відповідні  документи із зазначенням дати виконання;
-виконувати гарантійні зобов'язання, надані ним замовнику.
Виконавець за  договором  про  надання  послуг  з технічного обслуговування  і  ремонту    транспортного  засобу  несе відповідальність за  невиконання  або  неналежне  виконання  цього договору згідно з цим договором, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 27. Права замовника за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу
Замовник за договором про технічне  обслуговування  і  ремонт транспортного засобу має право:
-одержувати достовірну інформацію про предмет договору та його виконавця;
-особисто (або доручити  уповноваженій  ним  особі)  візуально контролювати виконання робіт за договором за умов додержання вимог безпеки з охорони праці, передбачених законодавством;
-на відшкодування збитків,  завданих у результаті  невиконання або  неналежного   виконання  виконавцем  договору,  а  також  на безплатне усунення ним недоліків у період гарантійного терміну;
-отримувати від виконавця документальне підтвердження виду  та обсягу  виконаного  технічного  обслуговування   чи   ремонту транспортного засобу.

Стаття 28. Вимоги до автостанцій та зупинок таксі
На автостанціях забезпечується:
-прийом та відправлення автобусів і пасажирів;
-організація продажу квитків населенню;
-диспетчерське управління і регулювання руху автобусів;
-контроль екіпіровки та санітарного стану автобусів, дорожньої документації   водіїв  та  дотримання  визначеного  режиму  роботи підприємств, установ і організацій, розташованих на їх території;
-організація побутового обслуговування пасажирів і водіїв.
У разі скорочення обсягів пасажирських перевезень задіяні для цього приміщення автостанцій тимчасово,  до відновлення зазначених обсягів  перевезень,   відповідно  до законодавства  можуть використовуватися для надання пасажирам додаткових послуг.
Перепрофілювання автостанцій може здійснюватися їх власниками лише   при закритті  усіх   автобусних   маршрутів  загального користування,  що  пролягають  через  них,  та  за  згодою  органу місцевого самоврядування населеного пункту.
Розміщення зупинок та стоянок таксі повинно забезпечувати:
-зручний і безпечний прохід до них;
-пропускну здатність дороги;
-відсутність перешкод для інших учасників дорожнього руху;
-зручну пересадку на інші види транспорту;
-безпеку дорожнього руху.
Розміщення майданчиків для розвороту і  відстою автобусів  у початкових  і  кінцевих  пунктах  маршрутів  повинно  відповідати вимогам безпеки дорожнього руху.

Глава 6.   АВТОМОБІЛЬНИЙ ПЕРЕВІЗНИК

Стаття 29. Засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах
Автомобільним перевізником  та   автомобільним  самозайнятим перевізником,  які  здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та  одержаної  ліцензії  надають  послуги за договором перевезення пасажирів  транспортним  засобом,  що  використовується  ними   на законних  підставах.
Органи виконавчої влади та  органи  місцевого  самоврядування зобов'язані   надати   перевізникам,   які   здійснюють   пільгові перевезення пасажирів та перевезення  пасажирів  за  регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Стаття 30. Основні права та обов'язки автомобільного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах
Автомобільний перевізник   та   автомобільний    самозайнятий перевізник,  які  здійснюють  перевезення  пасажирів на договірних умовах, мають право:
-відміняти рейси своїх транспортних засобів за  обставин,  які він  не  міг передбачити  і  яким  не  міг запобігти,  повернувши пасажирам  (або  замовнику  послуг)  кошти,   сплачені   ними   за перевезення;
-обмежувати або  припиняти перевезення в разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації;
-відміняти рух транспортних засобів у разі виникнення  загрози життю пасажирів чи безпеці вантажів;
-зазначати в  багажній квитанції стан багажу,  що має зовнішні пошкодження,  або  відмовлятися  від  його  перевезення   в   разі заперечення пасажира щодо такого зазначення.
Автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний:
-забезпечувати дотримання персоналом вимог  законодавства  про автомобільний транспорт;
-забезпечувати   перед   початком  пасажирського  міжнародного автомобільного   перевезення   перевірку   наявності  у  пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом  слідування,  та  відмовляти  у міжнародному перевезенні пасажирам,  які не пред'явили необхідні документи;
-забезпечувати контроль   технічного   та  санітарного  стану автобусів чи таксі перед початком роботи;
-забезпечувати проведення   щозмінного  передрейсового   та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів;
-забезпечувати водіїв необхідною документацією;
-утримувати транспортні   засоби  в  належному  технічному  та санітарному стані,  забезпечувати їх своєчасне подання для посадки пасажирів та відправлення;
-забезпечувати проїзд   пасажирів   до   зупинки   чи   місця призначення за маршрутом без додаткових витрат у  разі  припинення поїздки через технічну несправність транспортного засобу.
Автомобільний самозайнятий перевізник,  який  здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний:
-утримувати транспортні  засоби  в  належному  технічному   та санітарному стані,  забезпечувати їх своєчасне подання для посадки пасажирів та відправлення;
-забезпечувати проїзд   пасажирів   до   зупинки   чи    місця призначення  за  маршрутом без додаткових витрат у разі припинення поїздки через технічну несправність транспортного засобу;
-забезпечувати   перед   початком  пасажирського  міжнародного автомобільного   перевезення   перевірку   наявності  у  пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом  слідування,  та  відмовляти  у міжнародному перевезенні пасажирам,  які  на його вимогу не пред'явили необхідні документи;
-проходити   обов'язковий   технічний  контроль  транспортного засобу   в   установленому  порядку  з  обов'язковою  відміткою  в сервісній  книжці;
-щорічно проходити  медичний  огляд   з   отриманням   довідки встановленого зразка.

Стаття 31. Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування
Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та  міжміських,  які  не  виходять  за  межі  території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування  визначаються  договором  про організацію   перевезень   пасажирів   на   автобусному   маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального  користування,  які  буде  обслуговувати  автомобільний перевізник,  умови  організації   перевезень,   показники  якості транспортного     обслуговування    населення,    термін    роботи автомобільного перевізника,  зобов'язання органів виконавчої влади та  органів  місцевого  самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки  проїзної  частини  автомобільної  дороги  та  під'їзних шляхів  у  належному   стані  (тільки  для  міських  автобусних маршрутів),  розмір  компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок  перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів   на   автобусних   маршрутах   загального  користування приміських та міжміських,  які виходять за межі території  області (міжобласні  маршрути),  із  органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів  виконавчої влади  та  органів  місцевого  самоврядування  на  обслуговування автобусних маршрутів,  у якому встановлюються:  перелік  маршрутів загального   користування   (рейсів),   які   буде  обслуговувати автомобільний перевізник,  умови організації перевезень, показники якості   транспортного  обслуговування  населення,  термін  роботи автомобільного перевізника.
Форму дозволу,  порядок його видачі  та  анулювання  визначає центральний  орган  виконавчої  влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
У договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін.

Стаття 32. Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із власниками автостанцій
Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на  автобусних  маршрутах  загального  користування,  із власниками автостанцій визначаються договором.
Предметом договору  автомобільного  перевізника,  що здійснює перевезення   пасажирів   на автобусних  маршрутах  загального користування,  з власниками  автостанцій  є  надання  послуг  та виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям пасажирів.
Власники автостанцій  зобов'язані  укласти  договір з автомобільним  перевізником,  що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування,  тільки за наявності в   нього  договору  із  органами  виконавчої  влади  та  органами місцевого самоврядування про організацію перевезення на автобусних маршрутах  загального  користування  чи дозволу органів виконавчої влади  та  органів  місцевого  самоврядування  на   обслуговування маршрутів   загального   користування,   що  пролягають  через  цю автостанцію.
Відправлення чи прибуття автобусів приміських,  міжміських та міжнародних    автобусних    маршрутів   загального   користування здійснюється тільки з автостанцій,  а в разі їх відсутності  -  із зупинок, передбачених розкладом руху.

Стаття 33. Засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах
Автомобільним  перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства  надає  послугу  згідно  з договором про перевезення вантажу  транспортним  засобом,  що  використовується  на законних підставах.
Для  виконання  перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Стаття 34. Вимоги до автомобільного перевізника
Автомобільний перевізник повинен:
-виконувати вимоги  цього  Закону  та  інших  законодавчих  і нормативно-правових  актів  України  у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;
-утримувати транспортні  засоби  в  належному  технічному  і санітарному  стані  та  забезпечувати  їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;
-забезпечувати контроль   технічного   і  санітарного  стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;
-забезпечувати проведення  медичного  контролю  стану здоров'я водіїв;
-організувати  проведення періодичного навчання водіїв методам надання  домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;
-забезпечувати умови  праці  та  відпочинку  водіїв  згідно  з вимогами законодавства;
-забезпечувати проведення  стажування  та інструктажу водіїв у порядку,  визначеному  центральним  органом  виконавчої  влади, що забезпечує  формування  та  реалізує  державну  політику  у  сфері транспорту;
-забезпечувати безпеку дорожнього руху;
-забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Автомобільні перевізники  з  кількістю  транспортних  засобів десять і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів  автомобільного  транспорту,  діяльність яких  пов'язана  з  наданням  послуг автомобільного транспорту,  у термін один раз на п'ять років,  а з  питань  безпеки  перевезень, охорони  праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в  порядку,  який  визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує  формування  та  реалізує  державну  політику  у  сфері транспорту.

Розділ II.   ВНУТРІШНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ

Глава 7. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ

Стаття 35. Послуги пасажирського автомобільного транспорту
Послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють  на послуги з перевезення пасажирів автобусами,  на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть  надаватися за  видами  режимів організації перевезень:  регулярні,  регулярні спеціальні, нерегулярні.
Перевезення пасажирів   автобусами  в режимі  регулярних пасажирських  перевезень  здійснюють  автомобільні  перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних  умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Перевезення пасажирів  автобусами  в режимі   регулярних спеціальних  пасажирських   перевезень   здійснюють   автомобільні перевізники  на  автобусних  маршрутах  спеціальних  перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.
Перевезення пасажирів  автобусами  в  режимі   ерегулярних пасажирських  перевезень  здійснюють  автомобільні  перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних  умовах із замовниками транспортних послуг.
Автобусні маршрути   за видами  сполучень  поділяються  на: міські, приміські, міжміські, міжнародні.
Автобусні маршрути  за  видами  перевезень  поділяються   на: загального   користування,  спеціальних  перевезень,  нерегулярних перевезень.
На приміських та міських  маршрутах  дозволяється  перевозити стоячих  пасажирів  автобусами,  які  за  своєю конструкцією мають місця для стоячих пасажирів,  у кількості,  передбаченій технічною характеристикою транспортного засобу та визначеній у реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
На міжнародних   та   міжміських  маршрутах  дозволяється перевозити пасажирів з обов'язковим наданням їм місць для сидіння.
На автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні направлятися два водії.
Перевезення пасажирів  на  автобусному  маршруті   загального користування  може    здійснюватися  у  режимах:   звичайному, експресному, маршрутного таксі.
Вимоги щодо  використання  автобусів  за  видами   сполучень, режимами   руху   та   протяжністю   маршрутів,  за  параметрами пасажиромісткості,  комфортності,  технічних   та    екологічних показників  установлює  центральний  орган  виконавчої  влади,  що забезпечує  формування  та  реалізує  державну  політику  у  сфері транспорту.
Послуги з перевезення на таксі надаються громадянам у порядку черги  на  стоянках  таксі  та  на  шляху  прямування,  а також на замовлення (звичайне,  термінове,  нічне)  усне,  письмове  чи  за телефоном.
Послуги з  перевезення  пасажирів  легковими  автомобілями на замовлення можуть надаватися тільки за попередньою домовленістю із замовником  послуг  і не можуть надаватися на стоянках таксі та на шляху  прямування  автомобіля  громадянам,  з  якими  не  було попередньої домовленості про послугу.
Суб'єкти господарювання,   які  використовують   легкові автомобілі на замовлення,  мають  право  включати  витрати  на  ці послуги   до   собівартості   продукції  тільки  за  умови,  що  у перевізника є відповідна ліцензія  і  з  ним  укладений  письмовий договір на обслуговування.
Правила надання  послуг  пасажирського  автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України.

Стаття 36. Послуги автостанцій
Автостанції надають  пасажирам  послуги,  пов'язані  з  їх проїздом  автобусними   маршрутами   загального  користування,  а автомобільним перевізникам,  які здійснюють перевезення  пасажирів на  договірних  умовах,  -  послуги,  пов'язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху.
До обов'язкових послуг,  що повинні надаватися  автостанціями пасажирам, належать:
-продаж квитків;
-користування приміщеннями для чекання поїздки,  облаштованими місцями для сидіння;
-можливість користування громадськими вбиральнями;
-інформування щодо  розкладу  руху   автобусів  та вартості поїздки.
До обов'язкових  послуг,  що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, належать:
-продаж квитків;
-організація прибуття та відправлення автобуса з  облаштованих платформ;
-інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті.
За надання  обов'язкових  послуг  автостанцій  з  осіб,  які придбавають  проїзні  квитки,  стягують  автостанційний  збір,  що входить до вартості квитка.
Послуги автостанцій,  крім  послуг  кімнати  матері і дитини, пасажирам надаються за плату.
Власники автостанцій несуть  відповідальність  за  якість  та безпеку   послуг,   що   надаються   автостанціями   пасажирам  та автомобільним  перевізникам,  технічний  та  санітарно-гігієнічний стан будівель, споруд, обладнання та території автостанції.

Стаття 37. Пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом
Пільгові перевезення   пасажирів,  які  відповідно до законодавства  користуються    такими  правами,  забезпечують автомобільні перевізники,  які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Автомобільному перевізнику,   який  здійснює перевезення пасажирів  на  автобусних   маршрутах   загального  користування, забороняється   відмовлятися  від  пільгового  перевезення,  крім випадків, передбачених законом.
Безпідставна відмова  від  пільгового  перевезення  тягне  за собою відповідальність згідно із законом.
Види та  обсяги  пільгових   перевезень   установлюються замовленням,   у  якому    визначається  порядок  компенсації автомобільним  перевізникам,  які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Стаття 38. Вимоги до перевезення організованих груп дітей автобусами
До перевезення  організованих  груп дітей (далі - груп дітей) відноситься одночасне перевезення групи з десяти і  більше  дітей, для яких замовником послуги призначається керівник, відповідальний за супроводження їх під час поїздки,  а на групу  з  30  і  більше дітей призначається також медичний працівник.
Перевезення груп  дітей  можна  здійснювати  в  режимах  як регулярних, так і нерегулярних пасажирських перевезень.
Регулярні та нерегулярні перевезення груп дітей здійснюють за умови  узгодження  маршруту  та  розкладу  руху  із  замовником та відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України.
Максимальна кількість  дітей  та  супроводжуючих   осіб при перевезенні  автобусом не повинна перевищувати кількості місць для сидіння  в  ньому,  передбачену  технічною    характеристикою транспортного  засобу  та  визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Групи дітей повинні перевозити досвідчені водії  транспортних засобів,  які  мають  стаж  керування автобусом не менше ніж п'ять років.
Порядок організації  перевезення  груп   дітей   визначається Правилами  надання  послуг пасажирського автомобільного транспорту та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 39. Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення
Автомобільні перевізники,  водії,  пасажири  повинні  мати  і пред'являти  особам,  які  уповноважені  здійснювати  контроль  на автомобільному  транспорті  та  у  сфері  безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
-для автомобільного  перевізника  -  ліцензія,  договір  із органами  виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх  дозвіл,  паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса   на  законних  підставах,  інші  документи,  передбачені законодавством України;
-для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні  документи на транспортний засіб,  ліцензійна картка, квитково-касовий  лист,  схема  маршруту,  розклад  руху,  таблиця вартості   проїзду  (крім  міських  перевезень),  інші  документи, передбачені законодавством України;
-для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на  перевезення багажу  (для  пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:
-для автомобільного  перевізника  -  ліцензія,  договір  із замовником  транспортних послуг,  паспорт маршруту,  документ,  що засвідчує  використання  автобуса  на  законних  підставах,  інші документи, передбачені законодавством України;
-для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб,  ліцензійна  картка, схема   маршруту,  розклад  руху,  інші  документи,  передбачені законодавством України.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
-для автомобільного  перевізника  -  ліцензія,  документ,   що засвідчує  використання  автобуса  на  законних  підставах,  інші документи, передбачені законодавством України;
-для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні  документи на транспортний засіб,  ліцензійна картка, договір  із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату  транспортних  послуг,  інші  документи,   передбачені законодавством України.
Документи для  юридичної  особи,  що здійснює  перевезення пасажирів на таксі:
-для автомобільного  перевізника  - ліцензія,  інші документи, передбачені законодавством України;
-для водія таксі - посвідчення  водія  відповідної  категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для  фізичної  особи,   що   здійснює   перевезення пасажирів на таксі:
-для автомобільного  перевізника  - ліцензія,  інші документи, передбачені законодавством України;
-для водія таксі - посвідчення  водія  відповідної  категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для  юридичної  особи,  що   здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:
-для автомобільного  перевізника  -  ліцензія,  договір  із замовником послуги,  інші  документи,  передбачені  законодавством України;
-для водія  легкового  автомобіля - посвідчення водія відповідної  категорії,  свідоцтво  про  реєстрацію  транспортного засобу,  ліцензійна  картка, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:
-ліцензія, ліцензійна картка,  посвідчення  водія  відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка,  медична довідка.
Документи для   фізичної   особи,   що  здійснює  перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:
-для автомобільного  перевізника  - ліцензія,  договір  із замовником  послуги,  інші  документи,  передбачені законодавством України;
-для водія  легкового  автомобіля  - посвідчення  водія відповідної  категорії,  свідоцтво  про  реєстрацію  транспортного засобу,  ліцензійна картка,  копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи на  перевезення  пасажирів  автобусами  для власних потреб:
-для автомобільного  перевізника  - документ,  що  засвідчує використання  автобуса  на  законних підставах,  список пасажирів, яких перевозять,  завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України;
-для водія - посвідчення  водія відповідної  категорії, реєстраційні   документи   на   автобус,  список  пасажирів,  яких перевозять,  завірений  підписом  перевізника  та  печаткою,  інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для водія юридичної особи на перевезення  пасажирів легковими  автомобілями  для  власних  потреб  - посвідчення водія відповідної  категорії,  свідоцтво  про  реєстрацію  транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для  фізичної  особи   на   перевезення   пасажирів легковими  автомобілями  для  власних  потреб  - посвідчення водія відповідної  категорії,  свідоцтво  про  реєстрацію  транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

Стаття 40. Основні права та обов'язки водія автобуса, таксі, легкового автомобіля на замовлення, легкового автомобіля при перевезенні пасажирів
Водій автобуса  при  перевезенні   пасажирів  автомобільним транспортом має право:
-вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків;
-не допускати до поїздки пасажира, який не має квитка, порушує громадський порядок у салоні автобуса,  забруднює його,  пасажирів або їх речі;
-під час  посадки  в   автобус  пасажирів  на  приміському, міжміському або міжнародному маршруті перевіряти наявність квитків на проїзд та перевезення багажу;
-не видавати багаж, якщо пасажир не пред'явив квитка.
Водій автобуса зобов'язаний:
-виконувати правила  надання  послуг  пасажирського автомобільного  транспорту  загального  користування  і  технічної експлуатації автобуса;
-мати з  собою  і  пред'являти  для  перевірки   уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством;
-дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса;
-приймати, розміщати  та видавати багаж пасажирам на зупинках, передбачених розкладом руху;
-стежити за  виконанням  пасажирами своїх  обов'язків  та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі;
-оголошувати назви зупинок і час стоянки на них;
-здійснювати висадку пасажирів у відведеному для цього місці в разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезень;
вживати необхідних  заходів  для  безпеки  пасажирів  у  разі виникнення  перешкод  для руху на маршруті (туман,  ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку,  а також у  разі  вимушеної зупинки  автомобільного   транспортного  засобу  на  залізничному переїзді;
-зупиняти автобус  за  сигналом  контролера,  виконувати  його вказівки та сприяти у здійсненні контролю.
Водію автобуса забороняється:
-змінювати маршрут та розклад руху;
-продавати пасажирам квитки під час керування автобусом.
Водій таксі  має право відмовляти в наданні послуги пасажиру, якщо:
-пасажир має явні ознаки сп'яніння;
-кількість осіб,  які  потребують  обслуговування,   перевищує кількість місць у легковому автомобілі;
-багаж пасажира  не може бути вільно розміщений у багажнику чи салоні легкового автомобіля або може забруднити чи пошкодити його.
Водій таксі зобов'язаний:
-виконувати правила  надання  послуг  пасажирського автомобільного   транспорту  і  технічної  експлуатації  легкового автомобіля;
-здійснювати посадку пасажирів на стоянці в порядку  черги,  а також  надавати  право  позачергового користування таксі згідно із законодавством;
-відчиняти двері таксі,  відкривати багажник та перевіряти  їх закриття під час посадки пасажирів;
-називати пасажирам  розмір  оплати   проїзду, показники таксометра на початку і в кінці поїздки  та  роз'яснювати  порядок користування таксі;
-здійснювати перевезення  до  пункту призначення за визначеним пасажиром маршрутом або найкоротшим шляхом за згодою пасажира.
Водію таксі забороняється:
-відмовляти пасажирам   у перевезенні,  крім випадків, обумовлених цією статтею;
-обирати пасажирів за вигідністю напрямків їх прямування;
-пропонувати громадянам  поїздку  без  згоди  пасажирів,  які знаходяться в таксі;
-здійснювати перевезення пасажирів, якщо в таксі відсутній або не працює таксометр;
-називати розмір оплати за поїздку,  який  не  відповідає показникам таксометра.
Водій легкового   автомобіля  на  замовлення   зобов'язаний виконувати  правила  надання  послуг  пасажирського автомобільного транспорту і технічної експлуатації легкового автомобіля.
Водій легкового автомобіля не має права  здійснювати  стоянку та посадку пасажирів на стоянці таксі.

Категория: Законодательство | Просмотров: 148 | Добавил: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Форма входа
Поиск
Календарь
«  Май 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архив записей
Ссылка
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання